Відновлення традицій – дорога у світле майбутнє

12 грудня, напередодні Дня Святого Андрія у Кулевчанській ЗОШ у клубі "Болгарські серця" під керівництвом досвідченого вчителя Кофової М.П. та вчителя-початківця Вололовцевої Н.А. пройшов незабутній захід – болгарське свято Балабушки. Його історія тягне коріння з дохристиянських часів та має свій аналог українського свята Калити. Загалом  сценарій свят двох народів дуже схожий.

 Після завершення усієї роботи весняно-осіннього періоду збиралася молодь аби відволіктися та розвіятися на так званих Балабушках (посиденьках). У хатині співали пісні, танцювали, розповідали мудрі приказки, хлопці жартували, а дівчата займалися рукоділлям: вишивали, в'язали, шили – загалом  своєю майстерністю показували хлопцям на що здатні. Все це проходило обов'язково під пильним наглядом літньої жінки.

А ще, таємно від усіх, дівчата полюбляли гадати у ту ніч, аби скоріше дізнатися – яка доля чекає їх у майбутньому. Одним з видів ворожіння було приготування тіста за особливим рецептом, воно й носило назву Балабушка. Її треба було замісити на німій воді з трьох криниць, тобто встати раненько й, набравши в рот води з криниці, принести додому, не вимовивши жодного слова. Дівчата робили ці балабушки зі своїм секретом-приманкою, викладали їх у коло і підпускали цуценя. Чию балабуху воно схопить першою – та й вийде заміж найпершою.

Другим варіантом гадання було перекидання чоботу через дах будинку. Куди чобіт покаже – у тому напрямку й наречений живе.

Такі заходи проходили ще за часів наших бабусь.

І ось вже протягом декількох років учні нашої школи відтворюють давні традиції, відтворюють обряди, гадання.

Обов'язково кожного року ми кличемо гостей, що носять ім'я Андрія, аби привітати зі святом.

До речі, учасників та гостей вітав сам Святий Миколай та вручив маленькі подарунки.

У ході свята був проведений конкурс "Хайде, българи" (мається на увазі заклик до дії). За програмою резиденти клубу поділилися на 3 команди : "Номер едно" ("Номер один"), "Българчета" ("Болгарчики") и "Златно Поколение" (Золоте покоління").

Першим конкурсом, як звичайно, була візитка, під час якої учасники мали розповісти про себе.

Другий конкурс – інсценування пісні та казки. Вистави, підготовлені учасниками, особливо сподобалися гостям через колоритність і правдивість болгарської культури.

Третій конкурс – національний танок, а останній – «Сръчни ръце» («Умілі рученята») – виставка поробок власними руками.

Жоден з конкурсів не пройшов без задоволених посмішок гостей, бурних оплесків і щирого сміху. До речі, гостями на святі були шановні бабусі наших учасників, адміністрація школи та вчителі.

Після офіційної частини гості і учасники зустрілися за святковим столом – страви  обов'язково пісні, але від того стіл порожнім не був, а навпаки дивував присутніх різноманіттям страв, фантазії та майстерності господинь.

Потім вже й пісні лунали, історії від наших бабусь з часів їх молодості. Особливо було приємно чути слова вдячності за те, що ми не забуваємо, продовжуємо відтворювати народні традиції та звичаї, адже не на довго, але все ж ми повертаємо їх у молодість. Наші гості навіть навчили нас новим танцям та пісням.

На такій веселій ноті завершилося наше невеличке святкування.

Я дуже хочу звернутися до прогресивної молоді:

Ніколи не зупиняйтеся, вивчайте та любіть історію своїх предків, свого народу. Ви обов'язково будете приємно здивовані від того, що приховує від нас час. Пам'ятайте - ніякі гаджети не замінять нам справжнього, живого спілкування і ніякий інтернет не замінить тих посмішок, які дарують вдячні бабусі та батьки, що запевняються в тому, що їх діти вміють прокладати дорогу у світле майбутнє, вивчаючи історію минулого.